Варіант вирішення чинної конституційної кризи

Одним з варіантів вирішення чинної конституційної кризи є відмова Верховної Ради, Президента та Кабінету міністрів від намагань прийняти зміни до конституції чи нову редакцію  конституції та скликання Конституційної асамблеї. До неї мають входити особи, обрані народом безпосередньо (не за партійними списками, а за особистими якостями) з метою вирішити чи потрібна країні нова конституція і якою вона має бути. Лише в цьому випадку авторитет та легітимність нової редакції Конституції буде виходити від народу, а нова Конституція стане суспільним договором, який встановить основні правила гри в державі.

Разом із тим, надмірний поспіх при прийнятті змін до Конституції чи нової редакції Конституції може призвести як до того, що прийнята конституція матиме системні хиби, так і до того, що громадяни не сприйматимуть її серйозно.  Прийняття змін до конституції (нової редакції Конституції) не має прив’язуватися до наступних виборів Президента чи Парламенту. Однак, навіть найдосконаліша конституція не буде ефективною, якщо органи влади її не дотримуватимуться

Процес прийняття нової редакції Конституції несе в собі також певні загрози. Зокрема, конституція виступає механізмом забезпечення певного рівня стабільності. Саме тому слід визначити ті положення Конституції, які вартувало б залишити в новій редакції Конституції.       Отже пропонований вихід – внесення змін до Конституції спеціально скликаною Конституційною Асамблеєю. Однак якого роду мають бути ці зміни? Яким чином вони мають здійснюватися? Це питання, які потребують зваженого та ретельного опрацювання.